НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра ЕОМ
Звіт лабораторної роботи №6 «ДІАГНОСТИКА ПРОЦЕСОРА» з дисципліни: «Діагностика комп’ютерних засобів» Львів-2010 Мета: використовуючи спеціальне програмне забезпечення визначити основні характеристики процесора, частоту, розмір кешу. Теоретичні відомості: Діагностика несправностей центрального мікропроцесора. Термін «діагностика несправностей мікропроцесора» не є помилковим, як це може показатися. Перші мікропроцесори, такі як 8088, містили «тільки» 28000 транзисторів. Коли виходив, з ладу один з цих транзисторів, то виходила з ладу вся система - зависала або валилася. Надалі комп'ютер міг переставати працювати на стадії завантаження системи. За останні 20 років комп'ютери постійно ускладнювалися і нове покоління мікропроцесорів, таких як Pentium-4 містять уже понад 40 млн. транзисторів. При такій величезній кількості транзисторів вихід з ладу одного з них уже з меншою імовірністю спричиняє катастрофічні наслідки для всієї системи. Звичайно, будь-яка несправність центрального процесора справа серйозна, але при цьому система може завантажуватися і працювати, а виходити з ладу лише при виконанні деяких специфічних функцій (наприклад, при спробі виконання команд захищеного режиму). Такі симптоми можуть бути і наслідком помилок у програмному забезпеченні або неправильній роботі одного або декількох пристроїв розширення. У цій частині глави розглядаються питання, зв'язані з несправностями центрального мікропроцесора. Контроль температурного режиму. Перегрів процесора - це головний ворог процесора (навіть при його нормальній роботі), тому основною задачею є підтримка температурного режиму. Деякі рекомендації приведені далі: - Використовуйте систему радіатор/вентилятор, що із запасом забезпечує охолодження вашого мікропроцесора. - Використовуйте тонкий шар теплопровідної пасти для поліпшення теплообміну між корпусом процесора і радіатором. - Для охолодження процесора, що сильно нагрівається використовуйте пристрій охолодження на елементах Пельтье або аналогічні пристрої (див. розд. «Додаткова інформація» наприкінці даної глави). - Вибирайте вентилятори з кульковими підшипниками зі збільшеним терміном служби. - Заберіть кабелі з області циркуляції охолодного повітря (поблизу центрального процесора). Усуньте всі перешкоди вільному проходженню повітря поблизу процесора. - Переконаєтеся в наявності надійного контакту між корпусом центрального мікропроцесора і радіатором системи охолодження (при необхідності використовуйте спеціальну пасту). Якщо такого контакту не вдається домогтися, то заміните систему охолодження. - Використовуйте систему охолодження з автоматичним попередженням про вихід з ладу вентилятора або перегріві процесора. - Для розсіювання додаткового тепла після розгону процесора використовуйте систему охолодження збільшеного розміру, пристрій активного охолодження на елементах Пельтье або інший ефективний пристрій охолодження. - Хоча б раз у рік очищайте від пилу і бруду лопати вентилятора, систему його кріплення, вентиляційний отвір джерела харчування системного блоку. У цій справі добре допомагає балончик зі стисненим повітрям або чистяшая насадка пилососа. - Збільште циркуляцію повітря усередині і поза корпусом системного блоку за допомогою додаткового вентилятора. Порядок виконання роботи: 1.Спочатку запускаємо програму CPU-Z 1.56. З’являється вікно як видно на рис.1. В даному вікні можна подивитись усю потрібну інформацію про процесор(назва процесора, кодове ім’я, технологія виготовлення, сонет, вольтаж, специфікацію, степінг, підтримуючі інструкції, частота ядра, множник, частота шини, частота FSB,розміри кешів) в інших вкладках можна взнати детальнішу інформацію про кеш, основну плату, пам’ять та її чіпи, а також про графічну плату. 2....